FESTIVAL OF FILM AND URBANISM

MAY 9 - MAY 13 / 2018, SLAVUTYCH

Чи буде наступний фестиваль «86»?
24.12.2018

Версія для мобільних пристроїв

 

— Чи буде наступний фестиваль «86»?
— Або буде, або не буде.

 

У цьому запитанні — підсумок року, програма на наступний, прохання до Миколая, Санта Клауса та Діда Мороза. Є дві новини. Погана — простої відповіді немає. Гарна — шанси є. Вгамовуємо тривогу, закриваємо гештальт, вносимо ясність у питання подальшої долі «86».

 

#1. СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ

 

Орієнтовний бюджет фестивалю — 100 тисяч доларів США на рік. Щоразу ці гроші потрібно збирати з нуля. Щоразу немає жодної певності, що вони знайдуться. Фандрейзинг V фестивалю «86: Щось невловиме» тривав близько шести місяців. У цей період чотири кваліфіковані людини в режимі фултайм займалися ґрантовими аплікаціями, краудфандинговою кампанією, переговорами з партнерами. Раніше ці люди працювали на волонтерських або напівволонтерських засадах. Далі це неможливо.

 

Відсутність сталого фінансування породжує замкнене коло: для фестивалю потрібні гроші, на пошук яких потрібні гроші. Розірвати це коло могла б гарантована (стала) щорічна частка бюджету. Чим більша ця частка, тим меншим у обсязі — отже, дешевшим — буде фандрейзинг.

 

Здоровою була б ситуація з гарантованими 30% бюджету (30 тисяч доларів США). Мінімально необхідна частка — 15% бюджету (15 тисяч доларів США).

 

#2. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

 

У розвинених країнах фестивалі, подібні до «86», отримують адресне фінансування з таких джерел: місцевий бюджет, обласний чи федеральний бюджет, загальнонаціональний бюджет, міжнародні фонди, приватний бізнес. В Україні це звучить фантастично. Місто Славутич завжди надавало «86» потужну адміністративну і ресурсну підтримку, але грошей з міського бюджету ми жодного разу не отримували. До обласного бюджету достукатись не вдавалось.

 

У 2016-2018 роках скромну підтримку фестивалю надавало Держкіно. Її вистачало, щоб надрукувати поліграфію. У 2018 році ми виграли горезвісний конкурс Міністерства культури. Фінансування Мінкульту мало покрити близько 30% бюджету, але непрозорі процедури і недотримані строки створили додаткові витрати на амортизацію фінансових ризиків. Це, у свою чергу, поставило проведення фестивалю під загрозу.

 

Для нормального функціонування фестиваль потребує прозорої підтримки державних інституцій — на локальному, обласному та загальнонаціональному рівні.

 

#3. СИСТЕМА ФІНАНСУВАННЯ

 

Із 2014 по 2018 рік фестиваль існував завдяки підтримці міжнародних організацій та їхніх невеликих, переважно непрофільних ґрантів. У 2018 році це було 13 дуже різних джерел фінансування. Кожне з них мало свої обмеження щодо типів витрат, звітування і строків надходження коштів. Усе це створило непосильне адміністративне навантаження. Щоб звести до спільного знаменника кошти і фінансову звітність, у команді фестивалю має працювати цілий штат бухгалтерів і ґрант-менеджерів. Втім, як і у випадку з фандрейзингом, ґранти не покривають адміністративні витрати.

 

Екологічною з точки зору адміністрування була б ситуація з кількома великими та середніми ґрантами, більшість яких мали би бути профільними — тобто такими, що дозволяють витрачати кошти на культурне виробництво без додаткових обґрунтувань.

 

#4. КОМАНДА

 

Виробництво фестивалю у малому місті — технологічно і логістично складний процес, що потребує роботи багатьох професіоналів. Людей із відповідною освітою та рівнем досвіду в Україні дуже мало, і зібрати команду на проектній основі — це завжди виклик. П’ять років фестиваль тримався завдяки відданій праці кваліфікованих і глибоко ідейних людей. Але постійний стрес, ненормоване навантаження і фінансові ризики призводять до того, що саме найвідданіші і найпрофесійніші люди найбільше вигорають. На їхнє місце дуже важко знайти заміну. Крім цього, у фестивалю є гостра нестача в людях «на місці» — у Славутичі.

 

Кадрові проблеми міг би вирішити аутсорс і партнерство з ціннісно близькими бізнесами: рекламною агенцією, технічними підрядниками та логістичними операторами. Потрібні й освітні програми та система мотивації для славутичан.

 

Перспективу вирішення деяких проблем пропонує новостворений Український культурний фонд. Це профільна державна інституція, що надає фінансування культурним проектам на умовах конкурсу. Та навіть ця поважна установа має проблеми з плануванням. Новий раунд проектів мав бути оголошений у грудні цього року, але з невідомих причин його перенесли на січень.

 

Чекаємо новин і щиро дякуємо всім, хто запитує, хвилюється і вірить у «86». Дуже цінуємо вашу безпрецедентну довіру і солідарність у справі Мінкульту. Ми щасливі, що довкола фестивалю сформувалась потужна спільнота адекватних людей. Як би пафосно це не звучало, але головне надбання цього року — це ви.

 

На наступний рік загадуємо, щоб:
1) УКФ прозоро і послідовно продовжував свою діяльність;
2) Держкіно суттєво збільшило розмір фінансової підтримки кінофестивалю «86»;
3) відбулась реальна децентралізація та можливість залучати кошти «на місцях»;
4) у команди «86» були сили і натхнення продовжувати роботу;
5) знайшлися ціннісно близькі люди і партнери для допомоги в організації фестивалю.

 

Ми також хотіли б зустрічатися з вами частіше, ніж раз на рік. Стежте за дочірніми проектами «86»:
– кінодистриб’ютором 86PROKAT та його релізами в кінотеатрах України;
– кінокомпанією Phalanstery Films та повнометражним дебютом Надії Парфан «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», прем’єра якого відбудеться у 2019 році.

 

Гарних канікул, веселих свят, катарсисів, близькості, чогось невловимого у новому році!

 

Фото Олександри Ткачової