ПІНГВІН

Славутич – місто молодих, простір для безпечного, неквапливого зростання, який було створено штучно посеред соснових лісів, між Десною та Дніпром лише кілька десятиліть тому, після вибуху на Чорнобильській АЕС. Все, що потрібно для життя, знаходиться в межах кількох метрів – так задумувалося владою при плануванні. Нові будинки у 13-и нових кварталах, магазини, розважальні заклади, школи і навіть велика школа мистецтв на головній площі. Але що дійсно потрібно молодому поколінню? Про що ми мріємо, коли ми малі? Чим ми хочемо займатися, коли ми підлітки? І куди нас тягне податися, коли ми виростаємо?

 

Впродовж трьох років фотограф Нільс Акерманн документував молоде покоління Славутича. Приїхавши знімати архітектуру, він натомість звернув увагу на молодь та її дозвілля. Акерманн зробив портрет не лише юності та зростання, а в цілому портрет наймолодшого міста України. Кожен у дитинстві мріяв про дитяче кафе – місце веселощів, ласощів, свободи. Але те, про що мріялось у дитинстві, часто вже не є таким бажаним у дорослому віці, або ж приносить розчарування. Закинуте кафе у центральному парку Славутича тепер оживе портретом міста.

 

Нільс Акерманн – фотожурналіст, документальний фотограф зі Швейцарії, який наразі живе в Україні. Впродовж останніх трьох років Акерманн документував молоде покоління міста Славутича, у березні 2016 вийшла його фотокнига The White Angel. Публікується у виданнях The Financial Times, Le Monde, Time, L’Express, Le Temps, Sonntags Zeitung, The New York Times, Die Neue Zurcher Zeitung та інших. Є співзасновником фотоаґенції Lundi 13. Проект The White Angel виграв усі головні фотопремії у Швейцарії.